Антибулінг

Цькування, також булінг (від англ. bullying — залякування, цькування, задирання) — різновид насильства; навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованним нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб)

Кодекс безпечного середовища

Булінг:/Files/images/psiholog/43434.png

Серед учнів

Булінг серед учнів є наслідком дисбалансу авторитету, мотивації, сили та витримки у відносинах між вихованцям. Причиною є особистісна неприязнь між булером та жертвою. Предметом цькування можуть виступити як абсолютно вигадані так і існуючі особливості, що часто варіюють в залежності від віку вихованців: зріст, вага, одежа, зачіска, колір волосся, особливості голосу (картавість, заїкання, тембр), форма носа чи вух, окуляри,ліворукість, успішність чи неуспішність у навчанні, расова чи релігійна приналежність, особливості поведінки чи характеру. Цькування та образи у навчальному закладі несуть пагубний вплив на індивідум, провокують розвитокгніву,депресії, думки просамогубствоабопомсту. Наявність подібногостресуспричиняє замкнутість та цілковите відволікання віднавчального процесу, може переходити у прогули занять та відмову від відвідування школи.[6][7]На тлі знущань у індивідума знижуєтьсясамооцінка, можуть розвинутись соціальні розлади,фобіїабо навітьпсихологічні травми, як наслідок— індивід не може розкритись у навчанні, проявити свої таланти, так як відчувати себе захищеним єбазовою потребою. Профілактика та вчасне виявлення булера— завдання педколективу (зокрема, класного керівника), шкільного психолога та батьків. Уміла робота класного керівника та уміла організаціятимбілдингу, виховної роботи з класом та батьками є дзеркалом досвіду та запорукою припинення такого явища. Переведення булера у іншу школу чи його відрахування з навчального закладу за середньозваженими порядками є крайнім та досить важким бюрократичним процесом і робиться у виняткових випадках.

/Files/images/psiholog/sitilayt (002).png

Цькування вчителя

/Files/images/zakon-pro-bulling.png Цькування учнями частіше трапляється у старших класах. Також, у ролі булера можуть виступати окремі батьки чи їх група незалежно від віку учнів. Причиною цькування вчителя є недостатній авторитет та досвід на початку роботи у навчальному закладі, втрата авторитету, особливості контингенту дітей у класі. Коли булером виступає учень (учні), це радше поодинокі випадки гри на публіку серед однолітків, мета такого цькування— «вивести з себе» педагога та спостерігати за його поведінкою, зірвати урок. Систематичної помсти така поведінка не несе. Проявлятись таке може різноманітно: у вигляді анонімних образ, записок, написаних на дошці перед уроком у молодших класах, до вербальних перепалок та фізичного впливу у старших класах.[8]У будь-якому разі, таке явище носить спочатку епізодичні характери— як випробовування на міцність, його повторення та систематичність залежить від психологічної та педагогічної майстерності вчителя, рідше— від рівня компетенції у предметній сфері. Зазвичай, у ролі булера вчителя виступають учні, які також цькують однолітків у класі, намагаючись самоствердитись. Майстерність вчителя та уміння скерувати небажаний ситуативний контакт у іншу площину є шляхом вирішення такої поведінки.

У педагогічному колективі (Мобінг)

Як і у всіх інших колективах, педагогічний колектив працює разом роками, у ньому вилаштовуються такі ж робочі та соціальні зв'язки як і в будь-якому колективі із всіма притаманними рисами службової ієрархії та авторитетності. Цькуванню можуть підлягати як новачки у колективі, так і існуючі співробітники, яких хочуть «вижити». З огляду на виробничі можливості уникнення небажаних контактів по горизонтальним зв'язкам між рівноцінними колегами, цькування в колективі трапляється частіше по вертикальній лінії— як приклад, упереджене ставлення директора, завуча, завідувача, вчителя-методиста. Проявом може бути постійна критика, ігнорування, ізоляція, висміювання, плітки, перевірки документації, планів, конспектів занять, відкриті уроки з предвзятим їх обговоренням на нарадах, цілеспрямоване виставлення «невдалого» розкладу занять з чисельними «вікнами», що унеможливлює суміщення з іншим місцем роботи, перевірки вчасної явки на робоче місце, позбавлення премій або відсутність рекомендацій на преміювання тощо.

Корисні посилання:

стопбулинг UNICEF

Булінг - ми всі можемо допомогти це зупинити

Не смійся з мене

Не смійся з мене:просвітницько-профілактична програма тренінгових занят

Як боротися з булінгом: поради для дітей Як зупинити булінг: поради для батьків

Кiлькiсть переглядiв: 560